Вторая книга царствГлава 9 |
1 |
2 В доме Саула был слуга по имени Цива. Его привели к Давиду, и царь спросил его: «Ты Цива?» «Да, я, твой слуга», — ответил тот. |
3 «Есть ли еще кто-нибудь из рода Саула, — уточнил царь, — чтобы я оказал ему Божескую милость?» Цива отвечал царю: «Есть! Это сын Ионафана, хромой на обе ноги». |
4 «Где он?» — спросил царь. И Цива ответил ему: «Он в доме Махира, сына Аммиэля, в Ло-Деваре». |
5 |
6 Мефивошет, сын Ионафана и внук Саула, пришел к Давиду и поклонился ему. Царь обратился к нему: «Мефивошет!» «Твой слуга здесь!» — ответил тот. |
7 «Не бойся, я действительно окажу тебе милость ради твоего отца Ионафана, — сказал ему Давид. — Я верну тебе все поля твоего деда Саула, а сам ты всегда будешь обедать за моим столом». |
8 Тот еще раз поклонился и сказал: «Кто я такой, твой слуга, чтобы ты милостиво взглянул на дохлого пса вроде меня!» |
9 |
10 А ты, твои дети и твои рабы будете обрабатывать для него землю и доставлять урожай, чтобы сыну твоего владыки было чем прокормиться. Сам Мефивошет, сын твоего владыки, всегда будет обедать за моим столом». (У Цивы было пятнадцать сыновей и двадцать рабов.) |
11 Цива ответил царю: «Всё, что повелел владыка мой царь своему слуге, исполнит слуга твой!» |
12 |
13 Сам Мефивошет так и жил в Иерусалиме и всегда обедал за царским столом; был он хром на обе ноги. |
2-а СамуїловаРозділ 9 |
1 |
2 А при Сауловім домі був раб, а ім'я́ йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: „Чи ти Ціва?“ А той відказав: „Раб твій!“ |
3 І сказав цар: „Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?“. І сказав Ціва до царя: „Є ще син Йонатанів, кривий на но́ги“. |
4 І сказав йому цар: „Де він?“ А Ціва відказав цареві: „Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.“ |
5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару. |
6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: „Мефіво́шете!“ А той відказав: „Ось твій раб!“ |
7 І сказав йому Давид: „Не бійся, бо справді зроблю́ тобі ласку ради батька твого Йоната́на, і зверну́ тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш за́вжди їсти хліб при моєму столі“. |
8 А той уклонився й сказав: „Що́ твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?“ |
9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги́, і до нього сказав: „Усе, що було́ Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана. |
10 І бу́деш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш прино́сити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефіво́шет, син пана твого, буде за́вжди їсти хліб при моєму столі́“. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів. |
11 І сказав Ціва до царя: „Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб“. „А Мефіво́шет — сказав цар — буде їсти при моєму столі́, як один із царськи́х синів“. |
12 А Мефівошет мав малого сина, а ім'я́ йому — Міха. І всі, хто ме́шкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета. |
13 А Мефіво́шет сидів в Єрусалимі, бо він за́вжди їв при царсько́му столі́. І він був криви́й на оби́дві свої ноги́. |
Вторая книга царствГлава 9 |
2-а СамуїловаРозділ 9 |
1 |
1 |
2 В доме Саула был слуга по имени Цива. Его привели к Давиду, и царь спросил его: «Ты Цива?» «Да, я, твой слуга», — ответил тот. |
2 А при Сауловім домі був раб, а ім'я́ йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: „Чи ти Ціва?“ А той відказав: „Раб твій!“ |
3 «Есть ли еще кто-нибудь из рода Саула, — уточнил царь, — чтобы я оказал ему Божескую милость?» Цива отвечал царю: «Есть! Это сын Ионафана, хромой на обе ноги». |
3 І сказав цар: „Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?“. І сказав Ціва до царя: „Є ще син Йонатанів, кривий на но́ги“. |
4 «Где он?» — спросил царь. И Цива ответил ему: «Он в доме Махира, сына Аммиэля, в Ло-Деваре». |
4 І сказав йому цар: „Де він?“ А Ціва відказав цареві: „Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі.“ |
5 |
5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло-Девару. |
6 Мефивошет, сын Ионафана и внук Саула, пришел к Давиду и поклонился ему. Царь обратился к нему: «Мефивошет!» «Твой слуга здесь!» — ответил тот. |
6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: „Мефіво́шете!“ А той відказав: „Ось твій раб!“ |
7 «Не бойся, я действительно окажу тебе милость ради твоего отца Ионафана, — сказал ему Давид. — Я верну тебе все поля твоего деда Саула, а сам ты всегда будешь обедать за моим столом». |
7 І сказав йому Давид: „Не бійся, бо справді зроблю́ тобі ласку ради батька твого Йоната́на, і зверну́ тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш за́вжди їсти хліб при моєму столі“. |
8 Тот еще раз поклонился и сказал: «Кто я такой, твой слуга, чтобы ты милостиво взглянул на дохлого пса вроде меня!» |
8 А той уклонився й сказав: „Що́ твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?“ |
9 |
9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги́, і до нього сказав: „Усе, що було́ Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана. |
10 А ты, твои дети и твои рабы будете обрабатывать для него землю и доставлять урожай, чтобы сыну твоего владыки было чем прокормиться. Сам Мефивошет, сын твоего владыки, всегда будет обедать за моим столом». (У Цивы было пятнадцать сыновей и двадцать рабов.) |
10 І бу́деш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш прино́сити з урожаю, і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефіво́шет, син пана твого, буде за́вжди їсти хліб при моєму столі́“. А Ціва мав п'ятнадцять синів та двадцять рабів. |
11 Цива ответил царю: «Всё, что повелел владыка мой царь своему слуге, исполнит слуга твой!» |
11 І сказав Ціва до царя: „Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб“. „А Мефіво́шет — сказав цар — буде їсти при моєму столі́, як один із царськи́х синів“. |
12 |
12 А Мефівошет мав малого сина, а ім'я́ йому — Міха. І всі, хто ме́шкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета. |
13 Сам Мефивошет так и жил в Иерусалиме и всегда обедал за царским столом; был он хром на обе ноги. |
13 А Мефіво́шет сидів в Єрусалимі, бо він за́вжди їв при царсько́му столі́. І він був криви́й на оби́дві свої ноги́. |